Курсовая работа "Автоматизація реферування"

Название:
Автоматизація реферування
Тип работы:
курсовая работа
Размер:
49.7 КБ
25
Скачать

Практично всі розвинуті країни світу мають реферативні служби, що готують та видають реферативну інформацію з різноманітними покажчиками, як на папері, так і на мікро- та машиних носіях.

Виконуючи дану курсову роботу я в основному спирався на її мету, тобто описав практичні та теоретичні аспекти формування реферату та автоматизованого реферування, його структуру значення та перспективи.

Значення даної курсової роботи полягає у тому, щоб показати яке є реформування в загальному автоматизованому і наскільки воно розвинуте в нашій країні.

Структура роботи полягає: по перше в описі що таке реферат і його цільове призначення, також функції реферату, по друге в охарактеризуванні реферування як процесу згортання первинної інформації а також вітчизняного реферування, тобто наскільки воно розвинуте в нашій країні, по третє це опис автоматизованого реферування яке поділяється на данні підпункти: теоретичні аспекти міжфразового аналізу, міжфразові зв’язки, тощо.

Підводячи підсумки даної курсової роботи були описані перспективи розвитку даної галузі реферування, висновки, а також джерела які були взяті для використання.

Відповідно до самого загального визначення реферат – це короткий виклад змісту наукового документа (від латинського referre – повідомляти, доповідати).



Краткое сожержание материала:

План
Вступ
1. Реферат і його цільове призначення
1.1 Реферат в державній системі научно-технічної інформації
1.2 Функції реферата
2. Реферування
2.1 Реферування як процес згортання первинної інформації
2.2 Вітчизняне реферування та видання реферативної інформації
3. Автоматизація реферування
3.1 Теоретичні аспекти між фразового аналізу
3.2 Міжфразові зв’язки
3.3 Синтаксична між фразова одиниця
3.4 Конектори та псевдоконектори
3.5 Словник і граматика систем
3.6 Система квазіреферування
3.7 Експерименти
3.8 Пряма перевірка гіпотез
3.9 Непряма перевірка гіпотез
3.10 Перспективи
Висновки
Список використаної літератури

Вступ
Практично всі розвинуті країни світу мають реферативні служби, що готують та видають реферативну інформацію з різноманітними покажчиками, як на папері, так і на мікро- та машиних носіях.
Виконуючи дану курсову роботу я в основному спирався на її мету, тобто описав практичні та теоретичні аспекти формування реферату та автоматизованого реферування, його структуру значення та перспективи.
Значення даної курсової роботи полягає у тому, щоб показати яке є реформування в загальному автоматизованому і наскільки воно розвинуте в нашій країні.
Структура роботи полягає: по перше в описі що таке реферат і його цільове призначення, також функції реферату, по друге в охарактеризуванні реферування як процесу згортання первинної інформації а також вітчизняного реферування, тобто наскільки воно розвинуте в нашій країні, по третє це опис автоматизованого реферування яке поділяється на данні підпункти: теоретичні аспекти міжфразового аналізу, міжфразові зв’язки, тощо.
Підводячи підсумки даної курсової роботи були описані перспективи розвитку даної галузі реферування, висновки, а також джерела які були взяті для використання.
1. Реферат і його цільове призначення
Реферат у державній системі науково-технічної інформації
Відповідно до самого загального визначення реферат – це короткий виклад змісту наукового документа (від латинського referre – повідомляти, доповідати).
Служба реферування в нашій країні початку створюватися в перші роки після перемоги Жовтневої революції. Радянський уряд звернув увагу на необхідність використання досягнень світової науки і техніки в інтересах становлення народного господарства і розгортання соціалістичного будівництва. Викладаючи програму нового журналу «Під прапором марксизму», В.І. Ленін писав: «Треба уважно стежити за усією відповідною літературою на всіх мовах, переводячи або, принаймні, реферуючи (підкреслене мною.–У. С.} усі скільки-небудь коштовне в цій області» (Ленін В.І. Полн. собр. соч., т. 45, с. 25).
За рішенням Комуністичної партії і Радянського уряду в період з 20-х до 50-х рр. у країні видавався ряд реферативних журналів і збірників– «Науково-технічний вісник», «Повідомлення про науково-технічні роботи в Республіці», «Наукова література СРСР» («Індекси»), «Новини технічної літератури», «За оволодіння технікою» і ін.
Розвиваючись по емпіричному шляху, реферування одержувало усе більш широке поширення. Назрівала необхідність осмислити і проаналізувати практичний досвід.
У 20-і рр. активним пропагандистом ідей організації реферативної і бібліографічної роботи і розвитку системи документації був Б.С. Боднарский . У 30-і рр. стали з'являтися публікації, у яких обговорювалися актуальні питання підготовки, видання і використання матеріалів реферативної інформації (А.Я. Подземский, В.Лазарєв, К.Р. Симон, Ф.Яшунская й ін.). Незабаром після Великої Вітчизняної війни вийшов ще ряд робіт (Н.П. Зибіна і О.А. Лицкевич, К.Р. Симон і Г.М. Кричевский, А.В. Кременецька й Е.В. Васильєва).
Кінець 40-х і початок 50-х рр. можуть розглядатися як новий етап у розвитку служби реферування. Складання, редагування рефератів, підготовка і випуск реферативних видань стають складовою частиною науково-інформаційної діяльності, що одержує швидкий розвиток і здобуває організаційне оформлення аж до державного рівня. У СРСР приймаються заходи для формування єдиної державної системи науково-технічної інформації. На початку 50-х рр. був організований центр по реферуванню науково-технічної літератури – Інститут наукової інформації (нині Всесоюзний інститут наукової і технічної інформації Державного комітету СРСР по науці і техніці й Академії наук СССР-ВІНІТІ). Підсилюється увага до вивчення процесу реферування і самого реферату. Виходять у світло роботи Д.Ю. Теплова, Д.Ю. Панова, А.И. Михайлова, А.А. Фоміна, Р.С. Гиляревського, М.Л. Колчинського, В.А. Полушкіна, Л.Л. Балашова, В.І. Горьковой, Т.В. Муранівського, Г.С. Ждановой, С.Я. Фокіна й ін., у які розглядаються питання теорії і практики підготовки і видання рефератів; розробляються офіційні інструкції з реферування,з публікацій Г. Борко, І. Коблитца, Ш. Ранганатана, Кэндзо Хираями, Б. Уейла й ін. стає усе більш відомим закордонний досвід в області реферування.
З кінця 1960-х рр. інтерес до реферату і реферативних видань підсилився настільки, що проводяться дослідження на рівні дисертаційних робіт в області книгознавства й інформатики.
Нині реферування є одним з найважливіших процесів аналітико-синтетичної переробки науково-технічної інформації, що складають поняття інформаційної технології, а його результат-реферат відноситься до найбільш розповсюджених інформаційних документів. Тільки ВІНІТІ публікує більш 1 млн. рефератів у рік. Цей найбільший у світі інформаційний центр проводить