Контрольная работа "Історичний процес становлення бухгалтерської професії"

Название:
Історичний процес становлення бухгалтерської професії
Тип работы:
контрольная работа
Размер:
39,2 K
33
Скачать
Книга "Трактат про рахунки і записи", теоретичний опис подвійного запису в надбанні математика зі світовим ім'ям Л. Пачолі. Становлення професійних бухгалтерських організацій в окремих країнах. Бухгалтерська справа як важливий елемент економіки.

Краткое сожержание материала:

Контрольна робота
з дисципліни: "Історія бухгалтерського обліку"
Зміст контрольної роботи
1. Лука Пачолі і сучасність
2. Історичний процес становлення бухгалтерської професії
2.1 Становлення професійних організацій
2.2 Становлення професійних організацій в окремих країнах
2.3 Сучасний бухгалтер та його місце в світі
Список літератури
1. Лука Пачолі і сучасністьПачолі Лука - математик зі світовим ім'ям, людина універсальних знань, учень Пьєро делла Франческа і Леона Баттіста Альберті, друг і вчитель Леонардо да Вінчі, народився у 1445 році в італійському місті Борго Сан-Сеполькро. Основним у творчому надбанні Л. Пачолі є теоретичний опис подвійного запису.
До дев'ятнадцяти років Л. Пачолі працював і вчився в майстерні художника Пьєро делла Франческа, а потім залишив вчителя і переїхав до Венеції - однієї з столиць культурного світу того часу. У Венеції він виховував трьох синів багатого купця Антоніо де Ромпіазі, а також відвідував публічні лекції Доменіко Брагадіно - видатного математика того часу і допомагав батькові своїх учнів вести конторські книги, набуваючи перших навичок у бухгалтерії.
В 1470 р. Лука Пачолі написав свою першу книгу - посібник комерційної арифметики, призначену для його вихованців. У цьому ж році він завершив кар'єру вихователя і виїхав до Риму.
У 1475 р. Л. Пачолі постригся в ченці, щоб повністю присвятити себе науці.
Чернецтво ввело Л. Пачолі до певного культурного середовища, дало необхідний час для наукової роботи, забезпечило достатніми коштами і матеріальними засобами, підкорило церковній, а не світській юрисдикції. У жовтні 1477 р. Л. Пачолі отримав професуру в університеті Перуджі, а вже в листопаді прочитав свої перші лекції. Там він написав свою другу книгу з математики. Л. Пачолі почав свою працю 12 грудня 1477 року та закінчив її 29 квітня 1478 p., присвятивши юнакам Перуджі та підписавши її: брат Лука з Борго. Протягом восьми років Лука займався філософією, теологією, математикою. Виконуючи орденські обов'язки, він відвідував різні міста Італії, найчастіше їздив до Флоренції - найкультурнішого міста старого світу та Царі - головного міста Далматії, де і написав свою третю працю з математики.
Вивчення багатьох предметів не пройшло марно, і у 1486 р. Л. Пачолі став магістром священної теології. В грудні 1487 р. його знову запросили до Перуджі, а через декілька днів він вступив на кафедру, де поєднував педагогічну діяльність з науковою роботою. Тут вчений написав енциклопедичну працю з математики. Його велика, плідна і багаторічна праця вийшла у світ 10-го листопада 1494 р. у Венеції і мала назву "Summa de Arithmetica, Geometria, Proportioni et Proportionalita" - "Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення". В квітні 1488 р.Л. Пачолі призначили на посаду єпископа в штаті Пьєро Валлетарі, і він переїхав до Риму.
У 1496 році він, за запрошенням Людовика Сфорца, зайняв кафедру математики у новоствореному університеті Мілану. Не обмежуючись професорською діяльністю, Л. Пачолі продовжував свої наукові праці та, з огляду на величезний успіх, який мали всі його публічні лекції про Евкліда, успішно переклав твори цього автора італійською мовою.
Склавши заповіт 21 листопада 1511 р. у м. Борго Сан-Сеполькро, Лука Пачолі вважав, що зробив вже все. Однак в 1514 р. на папський престол став Лев X, який забажав оточити себе кращими людьми епохи, і Луку Пачолі призначили лектором математичних дисциплін в Римській Академії. Але в кінці цього року в списку лекторів він вже не значився. Припускають, що Лука Пачолі помер в 1515 р. і похований на цвинтарі м. Борго Сан-Сеполькро. Нещодавно японські дослідники виявили, що Л. Пачолі помер 19-го червня 1517 року.
Після смерті видатний вчений залишив великий спадок, який вміщено в одній праці під назвою "Трактат про рахунки і записи", яка головним чином була присвячена математиці і, водночас, містила цілий розділ про подвійну бухгалтерію. Це була перша публікація з облікової тематики. Книга розкриває зміст бухгалтерських записів, а їх пояснення доцільні та актуальні й для наших днів, хоча були викладені понад 500 років тому.
Л. Пачолі зробив опис однієї з перших форм рахівництва, яка отримала в теорії назву старої італійської або венеціанської. її сутність полягає у трьохрівневій організації обліку. Для кожного рівня Л. Пачолі виділяв окремий регістр-книгу.
"Трактат про рахунки і записи" складався з 36 невеликих за обсягом глав і поділявся на дві частини. Першу з них автор називав "Інвентарем", а другу - "Диспозицією". В останній докладно описані три найголовніші купецькі книги, які є основними реєстрами "венеціанського способу" рахівництва.
Найбільш значну, третю частину книги, Лука Пачолі назвав "Зошитом", який охоплював всі рахунки, однак поділу на аналітичні та синтетичні рахунки тут ще не було. На певну дату виводились залишки по рахунках, що служили підставою для складання балансу, під яким "розуміли складений в довжину папір, на якому перераховані з правого боку всі довірителі, а з лівого - всі боржники..."
В Трактаті автор не надав чіткої класифікації рахунків, однак вже відмічав певне їх групування. Насамперед вчений створював групу рахунків для обліку грошей, речей, товарів і розрахунків, а також капіталу, тобто всього того, що відображається в інвентарі. Далі дається група результативних рахунків, куди відносяться і витрати на товари, і домашні витрати купця, і рахунок доходів та втрат. Л. Пачолі розкривав результативні рахунки лише записами в Головній книзі, не вносячи їх до Журналу, що позбавляло не